Мова про директора музею поліції Одещини Володимира Гавриловича Ковтуна, якому сьогодні виповнюється 80. Пристрасний любитель історії, загартований працею слюсаря, він юнаком з ентузіазмом вступив у ряди правоохоронців і донині, будучи вже сивочолим, полковник у відставці залишається відданим роботі, завзято збираючи пам’ять про людей, які розбудовували та захищали рідний край.
Народився Володимир Гаврилович 13 грудня 1940 року на Одещині в родині вчителів. Статус сина директора школи з самого малку зобов’язував маленького Володю берегти честь родини, більше навчатися, менше бешкетувати, одним словом, бути у всьому кращим за однолітків.
Про себе Володимир Гаврилович розповідає з гумором. Каже: щодо самого себе у нього особливих планів не було і після школи він пішов працювати на завод, відслужив в армії і знову повернувся до слюсарства. Але далася взнаки жага у всьому допомагати оточуючим. Чуйного юнака рекомендували в дружинники, а згодом 23-річного Володю, як одного зі зразкових та активних помічників правоохоронців, направили до вишу вивчати юриспруденцію.
Через два роки 25-річного Володимира рекомендували на роботу в міліцію і він, працюючи на заводі і навчаючись на юрфаці, приступив до виконання завдань оперуповноваженого так званого відділу боротьби зі спекуляцією, порушеннями правил валютних операцій, фальшивомонетниками в Міському управлінні міліції міста Одеси.
«Молоді і завзяті, ми боролися зі спекуляцією в Одесі і вважали, що ось-ось її знищимо, - згадує Володимир Гаврилович, жартуючи, - та як показує практика, боролися ми добре, але марно: в місті досі повно спекулянтів».
За довгі роки служби Володимир Гаврилович інспектував у штабі територіальні підрозділи, викладав в учбовому пункті та школі міліції, очолював батальйон з охорони особливо важливих об’єктів, відділ кадрів УВС. Та з особливим трепетом правоохоронець згадує роки, коли працював дільничним і рятував неблагонадійних людей від в’язниці. Каже: щасливі очі їхніх дітей були сенсом усіх зусиль дільничного.
Останні десять років Володимир Гаврилович очолює музей поліції Одещини і разом зі своєю командою плідно працює над збереженням для нащадків історії про людей, які докладали і докладають зусиль для розбудови та захисту свого краю. Він з гордістю показує кожен роздобутий артефакт (а за 40 років існування храму доблесті та честі тільки в його залах виставлено більше семи тисяч експонатів, не кажучи про кілька десятків тисяч, що зберігаються у сховищах) і радіє тому, що може розказати людям про героїв, яким вони належали.
Володимир Гаврилович живе роботою і попри поважний вік не поступається молоді в енергійності та завзятості. Ми вітаємо його з днем народження і бажаємо ще довгі-довгі роки залишатися в рядах правоохоронців, міцного здоров’я та натхнення від людей, задля яких він працює.
Фото з домашнього архіву музейника-правоохоронця.
Відділ комунікації поліції Одеської області