Портал в режимі тестування та наповнення
Сергій Пригарін. Назавжди в строю. Шоста річниця трагедії на вулиці Новосельського
Опубліковано 19 січня 2024 року о 10:00

Сьогодні ми згадуємо колегу, який загинув у 2018 році під час затримання озброєного злочинця. Віддаємо шану йому і всім поліцейським, які, попри складність, ризикованість, непередбачуваність професії, все одно присвячують їй життя, з гордістю несучи звання офіцера.

Сергій Пригарін виріс на Миколаївщині. За освітою він був юристом. Попри широкий вибір професій, який давала Сергієві його освіта, він мріяв про роботу у правоохоронних органах.

«У нього горіли очі, коли мова йшла про роботу. Тоді йому було лише 20, але, мені здається, що і сьогодні він зробив би такий самий вибір», - поділилась спогадами про Сергія, коли він обирав фах правоохоронця, його дружина Ксенія.

Сергій Пригарін працював дільничним у колишньому Приморському відділі поліції Одеси. Його керівник – старший дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 капітан поліції Микола Мунциянов каже, що завжди ставив Сергія у приклад іншим співробітникам. Зізнається: він хоч і був молодим фахівцем, але зарекомендував себе дуже позитивно – розумним, добрим та чуйним.

«Сергій розказував, як нестерпно бачити у чужому домі чоловіка-тирана, батька-п’яницю, людину, яка ображає літніх, краде останнє. Він був найдобрішим, на мій погляд, правоохоронцем, співчував людям і намагався всім допомогти», - згадує дружина офіцера поліції.

Старший дільничний відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 капітан поліції Георгій Узун, який пропрацював з Сергієм два роки, каже: знав його як професіонала, що прагнув правди та справедливості і завжди міг підставити своє плече.

19 січня 2018 року старший лейтенант поліції Сергій Пригарін заступив на добове чергування у складі додаткової слідчо-оперативної групи.

«Того дня все було як зазвичай. Єдине – Сергій не хотів йти на чергування, що на нього зовсім було не схоже. Я пояснила це собі щільним графіком», - з болем згадує трагічний день Ксенія.

Близько 15-ї години правоохоронці поїхали на вулицю Новосельського на затримання чоловіка, який перебував у розшуку за вчинення хуліганських дій із застосуванням вогнепальної зброї. Зловмисник почав чинити опір та відкрив по поліцейських вогонь з автоматичної вогнепальної зброї. Аби припинити протиправні дії, правоохоронці застосували табельну вогнепальну зброю, внаслідок чого злочинця було ліквідовано. У тій спецоперації поранення отримали троє правоохоронців. Олег Мацько та Дмитро Литвинюк, на щастя, вижили, але останній через втрачене здоров’я змушений був покинути службу в правоохоронних органах. Найтяжче, несумісне з життям вогнепальне поранення у груди отримав Сергій Пригарін. Поліцейському було всього 27. Окрім дружини, у нього залишились маленька донечка та літня мати.

«Боляче досі від того, що загинула молода людина – добра, чуйна та справедлива. Повсякчас згадую кожен його погляд, кожне слово, кожен жест. Сергій був моїм найближчим другом, потім вже чоловіком та батьком моєї дитини, тому я, як можу, заповнюю порожнечу в середині себе нашою донькою, роботою, але навіть не знаю, чи заповню я душевну втрату коли-небудь повністю», - зізнається Ксенія у тому, як продовжується її життя після смерті Сергія.

Їхня донечка старанно навчається у другому класі, займається карате. Вона має багато друзів, серед яких, звичайно, є і поліцейські, які опікуються дитиною. Міроші було всього два, коли загинув тато. Але вона згадує, як вони їли кукурудзяні палички, як гуляли і пили какао.

«Можливо з часом з її пам’яті зітреться його зовнішність, але відчуття присутності залишиться з нею назавжди, без сумніву», - переконана мама.

У пам’яті рідних, друзів, колег та жителів міста Сергій залишився чуйним, добрим та відповідальним чоловіком, батьком, сином, колегою, хлопцем, який готовий був завжди прийти на допомогу всім, хто цього потребував.

«Сергій є прикладом відданості ідеалам правопорядку та самопожертви. Його присутність заряджала нас енергією та вірою в те, що справедливість завжди перемагає. Ти був тим, ким ми пишалися», - сказала про Сергія колега – дільничний офіцер поліції майор поліції Тетяна Шаптала.

Офіцера поліції Сергія Пригаріна нагороджено орденом «За мужність» посмертно. Ім’я героя звучить щоденно у поліцейській родині: на його честь названо факультет превентивної діяльності Одеського державного університету внутрішніх справ. Для молодого покоління він є прикладом сміливості, відважності, героєм, які не вмирають.

У такі пам’ятні дні, як сьогоднішній, згадуючи молодих і завзятих колег, які пішли від нас, на поверхню спливає вся складність професії поліцейського. Але люди все одно присвячують їй життя та з гордістю несуть звання офіцера. Такі поліцейські назавжди залишаються в серцях та пам’яті людей і стають героями. Таким поліцейським вдячність і шана.


Відділ комунікації поліції Одеської області


Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux