27 років він присвятив службі в правоохоронних органах – працював оперативником, розшукуючи злочинців та безвісти зниклих громадян. Останні ж 11 років на посаді дільничного офіцера поліції відділу поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 1.

«На початку повномасштабного вторгнення ми з колегами стояли на захисті Одеси. Посилено забезпечували правопорядок і робили усе можливе, щоб зберегти життя мешканців міста та насамперед наших рідних. Згодом у складі зведеного загону поліції Одещини я поїхав на Херсонщину. Раніше там було безліч мальовничих місць, а за час окупації деякі села стали руїнами. Наш підрозділ знаходився на одній зі сторін Дніпровсько-Бузького лиману, ворог постійно обстрілював наш блокпост та і загалом населений пункт, у якому він знаходився, з іншого боку. Не зважаючи на це, нам вдавалось евакуйовувати місцевих та за необхідності надавати їм медичну допомогу. Одним із важких був випадок, коли жителю села відірвало кінцівку. Людей, які відмовлялись покидати домівку, було багато, таких ми з побратимами намагались забезпечити всім необхідним», - розповідає поліцейський. 

Перебуваючи на Херсонщині під постійними обстрілами російських окупантів, у вчинках Юрія вкотре проявились і характерні його прізвищу якості – душевність та щирість. Окрім нових знайомств з побратимами, там майор поліції знайшов собі не менш вірного друга – Патрона. 

«Більшість називають так собак, у нас же Патроном був кіт. Піклуватись про нього було одне задоволення, адже пухнастий завжди знаходився біля нас, як талісман. Таке імʼя він отримав не випадково – на шиї кіт носив патрон, який мав «подати» нам для останнього російського окупанта», - зазначив правоохоронець.

Одеське районне управління поліції № 1