Правоохоронець – командир роти зведеного батальйону Національної поліції «ЦУНАМІ», попри поранення, які отримав під час виконання бойових завдань, продовжує нести службу в південних областях нашої держави.

Валерій Юлдашев довгий час працював в управлінні кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області, а в 2016-му році, після того, як був створений батальйон патрульної служби поліції особливого призначення «ШТОРМ», перейшов до спецпідрозділу і виконував покладені на поліцію завдання в зоні проведення Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил. Його підрозділ виконував фільтраційні заходи на блокпостах, контрдиверсійні операції, бойові завдання на лінії зіткнення з противником.

Коли російські війська почали повномасштабне вторгнення в Україну, Валерій працював та викладав в Одеському державному університеті внутрішніх справ і, не роздумуючи, повернувся в стрій до своїх побратимів.

«Я зрозумів, що повинен стати поряд зі своїми побратимами та друзями і разом з ними надавати допомогу своєму місту, над яким нависла небезпека», - згадує Валерій. 

З серпня 2022 року підполковник поліції очолив одну з рот зведеного батальйону Національної поліції «ЦУНАМІ» і був направлений в зону бойових дій. Поліцейські разом з військовими виконують бойові завдання, розвідувальну, контрдиверсійну та гуманітарну роботу.

Командир роти згадує перші поранення та втрати, коли він разом із побратимами здійснювали зачистку одного з населених пунктів і потрапили під мінометний обстріл. Валерій отримав контузію від розриву міни, знепритомнів, а прийшовши до свідомості, побачив, що серед побратимів є поранені. Каже: евакуйовували їх під ворожими обстрілами близько кілометра, на півдорозі втратили військового – окупанти влучили в полеглого героя з ручного протитанкового гранатомета.

«У цей момент про себе не думаєш, приймаєш рішення, як командир. Особовий склад повинен рухатися правильно, всі повинні вийти з цієї зони», - ділиться своїми переконаннями правоохоронець, згадуючи перший вихід з-під обстрілу з побратимами.

Найважчими бойовими завданнями поліцейський називає ті, під час виконання яких вони з хлопцями по декілька разів піддавалися ворожим обстрілам. Пригадує, як пішки йшли 12 кілометрів до чергового населеного пункту і російські війська три-чотири рази гатили по бійцях. Валерій тоді отримав декілька поранень.

«Я почув, що щось летить, завмер, а коли отямився, відчув, що по мені тече кров, віддав команду, щоб заходили в село. А там зайшли в будинок, медик надав допомогу і вже наступного дня продовжили виконувати завдання», - згадав Валерій один із обстрілів.

Для командира роти немає перешкод, головне - виконати бойове завдання, а воно вважається завершеним, коли особовий склад повернувся на місце постійної дислокації.

«Ми виконуємо святу справу – боронимо нашу неньку Україну від ворога. І дякуємо всім, хто рятує і допомагає воїнам. Слава Україні».

Відділ комунікації поліції Одеської області