Про Другу світову війну та життя після неї згадує ветеран-правоохоронець Іван Іванович Гранковський.

74 роки минуло з моменту завершення Другої світової війни. Неймовірно дорогою ціною здобувалася Перемога над нацизмом. Мільйони людських життів проковтнула ця війна, перетворила на суцільні руїни міста й села. Але ще живі захисники, які витримали суворі дні тих часів.

Один з них - Іван Іванович Гранковський.

Він був ще дитиною, коли на батьківщину насунулася війна. «Мешкав я на окупованій тоді території Савранського району. Ми з друзями-однолітками, як могли, допомагали нашим захисникам. Якось повідомили про потяг з військовополоненими, який прямував до Балти та зупинився на нашій станції. Так вдалося врятувати 500 людей. 9 травня звістка про Перемогу наповнила радістю моє серце і дала надію на майбутнє», – згадує ті часи Іван Іванович.

Розповідає Гранковський і про повоєнне життя. Закінчивши військове училище, поїхав на Байконур. На космодромі прослужив 15 років, а повернувшись до рідного міста, вступив на службу до тодішньої одеської міліції. Це був 1964 рік. А з 1979-го, після призначення заступником начальника, як вона тоді називалася, школи міліції, Іван Іванович присвячує своє життя справі виховання молодого покоління правоохоронців.

«Злочинність у ті часи була чимала. Міліція вимагала молодих кадрів. Доводилось особисто вчити курсантів, направляти їх та керувати. Ми, у прямому сенсі, дихали разом з ними», - говорить він.

Увесь свій трудовий шлях у школі міліції Іван Іванович Гранковський присвятив навчанню молоді:  брав участь у створенні Одеського інституту (нині - університету) внутрішніх справ.

Сьогодні Іван Іванович переконаний - молодому поколінню треба пам’ятати: ми служимо своєму народові та Батьківщині.

«Головне – бути людиною, допомагати ближньому і ніколи не полишати надії. Миру та ясного неба всім нам!» - говорить він.

Відділ комунікації поліції Одеської області