Вони назавжди закарбувалися в серцях і пам'яті людей, чиї домівки залишилися в зоні відчуження, ліквідаторів, які долали наслідки техногенної катастрофи, їхніх колег по роботі та нащадків, всіх громадян України, небайдужих до чужої біди, та тих, хто шанує історію держави.

Правоохоронці стали кордоном між зоною відчуження та територіями, куди проводилася евакуація громадян. Одним із таких вартових був 24-річний сержант міліції з Окнянського району Одещини Іван Грищенко, який у складі зведеного загону охороняв периметр десятикілометрової зони, що прилягає до ЧАЕС. 

Під час патрулювань правоохоронці виявляли громадян, які не покинули свої будинки або приїхали по залишене майно, та вивозили їх із зараженої зони. Були й мародери, яких притягували до відповідальності.

«Ми стежили і за транспортом, який мав рухатися лише за визначеним маршрутом і проходити обробку. Робота нібито звична, але співробітники повинні були бути стресостійкими – важко було спостерігати за емоціями громадян, яким доводилося назавжди залишати домівки – розпач, безпорадність, істерика. Це страшно, – поділився спогадами Іван Миколайович. – Також ми повинні були постійно користуватися засобами захисту, щоб не отримати додаткових доз випромінювання».

Після закінчення небезпечного відрядження, яке тривало з березня по травень 1989 року, міліціонер отримав юридичну освіту та продовжив службу на офіцерській посаді дільничним. У відставку майор міліції Грищенко вийшов у грудні 2005 року. Нині він мешкає у селі Степанівка Окнянської територіальної громади, займається домашнім господарством. Своїм колегам, яких служба вкотре випробовує на міцність, бажає тримати стрій і ніколи не здаватися. Вдача завжди на боці нескорених!

Подільське районне управління поліції Одещини