33 роки тому 26 квітня 1986 року ми пережили одну з найстрашніших трагедій людства, відлуння якої відчутно і досі. Тисячі правоохоронців брали участь у охороні громадського порядку на території м. Прип’ять та прилеглій до нього території.

Один з цих героїв -  Поніч Микола Олександрович, підполковник поліції у відставці.

Його, 30-річного лейтенанта, в далекому травні 1986 року з Токманського міського райвідділу міліції Запорізької області, де він працював оперативним черговим, після дводенного інструктажу разом з товаришами направили в зону відчуження. «Не було страху, було подавлені відчуття та жахливо дивитися на спустошене місто, де ще нещодавно вирувало життя»,  - розповідає Микола Олександрович. Їх завданням було охороняти громадський порядок та не допускати мародерства.

«Ми несли службу у складній  радіаційній обстановці, без достатніх засобів захисту та спорядження, навиків та досвіду. Проте нам хотілося зробити все можливе, аби припинити той жах, який панував навколо», - згадує Микола Олександрович.

Микола Олександрович ніс службу в тридцятикілометровій зоні ураження навколо Чорнобильської АЕС та у м. Прип’ять більше року, аж до серпня 1987 року, внаслідок чого отримав велику дозу опромінення. Після цього  він переїхав до м.Одеси, де на нього чекала дружина Наталя та продовжив нести службу в органах внутрішніх справ.

«Співробітники МВС у той жахливий час були  зразком безкорисливого служіння Батьківщині та народові.  Цей день залишиться чорною смугою у пам’яті багатьох поколінь. Від імені всього особового складу Малиновського відділу поліції хочу висловити Миколі Олександровичу щирі слова подяки та вдячності за його самовідданість та гідну службу», - зазначив начальник Малиновського ВП Сергій Волков.

Малиновський відділ поліції в м. Одесі