Інформація вкрай актуальна, кажуть спеціалісти вибухотехнічної служби ГУНП в Одеській області, яким часто доводиться мати справу з відголосками минулих війн, що збереглися дотепер, і сучасною зброєю, що є складовою нинішнього збройного конфлікту на сході України.
«Перше, що треба зробити, якщо ви раптом натрапили на вибухонебезпечний чи підозрілий предмет, негайно припинити будь-які дії поруч і вимкнути техніку, а далі звернути увагу оточуючих людей на небезпеку та ініціювати їх відведення на небезпечну відстань (не менше ніж на 100 метрів від об’єкта), після чого терміново повідомити про знахідку правоохоронцям та рятувальникам за телефонами «102» та «101» (дзвінки до спецслужб безкоштовні з будь яких телефонів та можливі навіть за відсутності коштів на рахунку). Якщо є підручні засоби, відгородіть місце, де лежить предмет, і до прибуття спецслужб обмежте доступ людей до небезпечної зони», - зазначає начальник Управління вибухотехнічної служби ГУНП в Одеській області Тарас Кравченко.
Поліцейський зауважує, що категорично забороняється торкатися вибухонебезпечного або підозрілого предмета, зрушувати його з місця та проводити з ним будь-які маніпуляції. Не можна використовувати поруч електронагрівальні прилади, відкритий вогонь, палити, користуватися засобами радіозв'язку, мобільними телефонами та іншими приладами, що передають радіосигнали.
Люди, які нехтують цими правилами, наражають себе на небезпеку, що, в кращому випадку, калічить, а то й забирає життя. Нещодавно такий випадок стався у Татарбунарах. Там 28-річний місцевий житель отримав травми несумісні з життям від знайденого на околиці міста предмета, коли кинув його у вогонь, аби обпалити і здати на брухт. Що вибухнуло спеціалісти з’ясовують.
Загалом існує чотири основні категорії вибухонебезпечних предметів, що становлять потенційну загрозу та ризик для життя і здоров’я громадян. Це військові бойові припаси, залишені або загублені на місцевості при переміщенні військових формувань; військові бойові припаси та їх залишки, які були приведені в дію, але за певних причин не вибухнули; інженерні бойові припаси (протитанкові та протипіхотні міни), встановлені на місцевості в бойове положення; і саморобні вибухові пристрої, виготовлені та встановлені в терористичних цілях.
Найнебезпечнішими, зазначають спеціалісти, є саморобні вибухові пристрої, бо вони вражають ціль вибухом, який може керуватися найрізноманітнішими способами, кількість яких обмежується лише фантазією і навичками зловмисника. Велика небезпека таких пристроїв обумовлена також багатоманітним камуфляжем, який значно ускладнює їх своєчасне виявлення.
Вибухотехніки зауважують, що звичайні сумки, валізи, пакети, коробки, згортки, іграшки та інші подібні речі, знайдені на вулиці, в громадському транспорті чи деінде, мають насторожувати і спонукати повідомити про них спецслужбам за номерами «101» та «102», а не викликати цікавість та бажання зазирнути всередину.
«Також хочу зазначити, що часто зловмисники вдаються до такого методу розхитування соціального становища та підвищення психологічної напруженості населення, як анонімні повідомлення про замінування об'єктів, робота яких важлива для нормального функціонування громади. У цьому випадку не слід панікувати, треба терміново повідомити про погрозу в поліцію, ініціювати евакуацію людей з небезпечної зони і, зберігаючи спокій та рівновагу, в подальшому діяти за вказівками наших фахівців», - зазначив головний вибухотехнік поліції Одещини.
Відділ комунікації поліції Одеської області