Одними з останніх, з ким обговорювали правоохоронці проблеми злочинності з використанням цифрової електроніки, були керівники одеських навчальних закладів, адже встановлено дуже багато правопорушень у віртуальному просторі, скоєних за участю молоді.

«Молоде покоління швидше за інші схоплює новітні технології, але далеко не завжди використовує знання у правильній, законній, площині, а що найгірше – не усвідомлює наслідків, а вони вагомі. Приміром, шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, може обернутися позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. Просимо наголошувати молоді на цьому разом з нами», - зауважив під час онлайн-семінару з директорами одеських закладів освіти інспектор другого відділу (протидії різновидам онлайн-шахрайств) Управління протидії кіберзлочинам в Одеській області ДКП НПУ Павло Паламарчук.

Кіберполіцейський окреслив найпоширеніші схеми віртуальних зловмисників і розповів, що робити, якщо їх застосовують безпосередньо до вас.

Одна з шахрайських маніпуляцій - дзвінки абонентам під виглядом працівників банківських установ. Зловмисники телефонують власникам платіжних карток, озвучують якусь проблему і просять конфіденційні дані, аби її усунути. «Озвучити секретну інформацію означає - дозволити шахраям зняти кошти з ваших рахунків чи оформити кредит на ваше ім’я. І поки не буде доведена вина правопорушника, кредит доведеться сплачувати, бо провина у тому, що сталося, частково лягає й на людину, яку в банківській установі при підписанні з нею договору попереджали про заборону розголошувати конфіденційні дані.

«Не поспішайте виконувати все, що від вас просять, - каже поліцейський, - вислухайте адресанта, передзвоніть оператору свого банку (його номер вказаний на картці) і перепитайте, чи правда все те, що вам сказали. Якщо ні – номер зловмисника треба передати працівникам банківської установи та поліції, а на своєму телефоні заблокувати його».

Схожа схема з розмовами про родичів, які нібито потрапили в біду. Від людей вимагають гроші, що негайно потрібні на «лікування» або залагодження «проблеми». У цьому випадку алгоритм дій аналогічний: вислухати, спитати, де саме знаходиться родич (в якій лікарні, у якому підрозділі поліції тощо), а тоді передзвонити туди (або сходити) і перепитати, чи так воно насправді.

Популярним, але ризикованим є інтернет-шопінг. Щоб мінімізувати ризики потрапити на шахраїв на торгових онлайн-платформах, поліцейський радить, по-перше, уникати покупок з передоплатою, і, по-друге, спілкуватися з продавцями або покупцями виключно в особистих кабінетах на офіційних сайтах з продажу товарів, де служби безпеки можуть блокувати протиправні маніпуляції.

Звабні пропозиції: виграші, послуги чи товар за неймовірно низькими цінами, посилання на цікавинки – ще один популярний метод шахрайства. Пам’ятайте про це, перш ніж озвучити чи вписати десь свої особисті дані, перейти за сумнівним посиланням, натиснути якусь кнопку на телефоні тощо.

«Ще раз наголошу: не поспішайте виконувати все, що вам кажуть незнайомці, подзвоніть фахівцям і проконсультуйтеся. Якщо ж все-таки потрапили на гачок зловмисників, інформуйте про це поліцію. Кожен правопорушник обов’язково залишає по собі сліди, які наші спеціалісти легко розпізнають», - каже кіберполіцейський.

Відділ комунікації поліції Одеської області