Спеціалісти відділу психологічного забезпечення ГУНП в Одеській області в тісній співпраці з фахівцями кафедри криміналістики та психології Одеського державного університету внутрішніх справ узгоджують напрямки роботи та механізми взаємодії під час спілкування з неповнолітніми в «кімнаті, дружній до дітей», за міжнародними протоколами.

Такі спільні зустрічі та обговорення дають можливість впровадити новітні методи роботи з дітьми та забезпечити ефективність слідчих дій в зазначеному напрямку.

«Допит та опитування для неповнолітньої дитини в якості свідка, постраждалого або підозрюваного проводиться в так званій кімнаті, дружній до дітей. Разом з тим цей непростий захід, як правило, пов'язаний з підвищеним психоемоційним навантаженням. Дитина, що стала учасником кримінального провадження, переживає глибокі емоції: напруження, тривогу, страх, почуття вини та сорому. Психолог допомагає їй заспокоїтися та сконцентруватися на запитаннях слідчого, мінімізує та не допускає повторної травматизації психіки дитини, сприяє отриманню достовірних показів про подію, правопорушення й осіб, які його вчинили», - зазначає керівник психологічної служби поліції Одещини, підполковник поліції Андрій Костюк.

В свою чергу, завідувачка кафедри криміналістики та психології, підполковник поліції Валентина Горошко відмічає, що допит та опитування дітей мають ряд особливостей, обумовлених їхнім віковим, емоційним та психологічним розвитком – схильністю до фантазування, емоційною лабільністю, нестійкістю поведінки й малим життєвим досвідом, що нерідко призводить до неправильної оцінки ними подій, які відбуваються у їхньому житті. Відтак результативність роботи з неповнолітніми багато в чому залежить від професійної майстерності психолога.

Фахівці, враховуючи вікові та психологічні особливості дитини, встановлюють максимально довірчий контакт з нею і надають допомогу в згадуванні подій та фактів, активізують пам’ять, усувають фактори та умови, які негативно впливають на формування правдивих показів. Наприклад, діти часто не знають назв статевих органів і процесів, пов’язаних зі статевою сферою, або називають їх якимись своїми особливими словами. У цьому випадку психолог допоможе з’ясувати у дитини, як вона називає різні частини тіла. Якщо цього не врахувати, важлива інформація буде втрачена. Нерідко в цьому допомагають спеціалізовані іграшки.

«Так, акумулюючи весь наш досвід та беручи до уваги світові практики, ми напрацьовуємо нові механізми, які дозволяють допомогти дітям з першого разу надати всю важливу для слідства інформацію, вийти зі стресової ситуації і більше не повертатися до минулого», - підсумував керівник психологічної служби поліції Одещини Андрій Костюк, і порадив батькам оточувати своїх дітей любов'ю та увагою, бути прикладом для наслідування, не допускати байдужості та жорстокості у ставленні до дитини, приділяти їй необхідну кількість часу, гратися з нею, говорити, допомагати, привчати бути самостійними та впевненими в собі, бути уважними та пильними до змін у поведінці дитини, щиро цікавитися тим, які емоції вона переживає, заохочувати всі прояви таких почуттів як доброта, уважність, милосердя, щирість і чесність.

Виховання дітей – непростий процес, але докладені зусилля завжди будуть виправдані позитивними результатами.

Відділ комунікації поліції Одеської області